Теоретична база методики Голланда

Про Голланда

Джон Голланд американський психолог, отримав диплом бакалавра у муніципальному університеті Омахи в 1942 році, докторський ступінь у психологічному консультуванні отримав пізніше в університеті Міннесоти. Упродовж всього свого життя він цікавився питаннями класифікації типів особистостей, досвід консультування з питань кар’єрного розвитку дозволив Голланду виявити недоліки існуючих профорієнтаційних тестів. Задовгий підрахунок результатів, неадекватні дані про клієнтів і відсутність упорядкованого переліку професій, зіставного з результатами тестів, робило адміністрування нестерпним.

У 1953 році Голланд склав Перелік професійних уподобань (Vocational Preference Inventory, VPI). Результати VPI були схожими на результати існуючих тестів попри брак норм і нерівну довжину шкали. Важлива особливість VPI полягала у включенні списків професій і організації окремих позицій у шкали, що передувало появі шестикутної моделі.

Наступні 27 років Голланд працював у різних місцях: у психіатричній лікарні для ветеранів, корпорації «Національна стипендія за заслуги», програмі «Тести для американських коледжів» та університеті Джонса Гопкінса, — паралельно продовжуючи вдосконалювати свою теорію згідно з останніми дослідженнями. У 1970 році вийшов друком його «Самоспрямований пошук», який пізніше перевидавався чотири рази. Супровідна система класифікації професій, відома як Довідник професій, була вперше опублікована 1977 року й також мала потому кілька перевидань. Опис класифікованих посад, розроблений у 1991 році, дозволив застосувати теорію Голланда до існуючих посад і організацій.

Огляд теорії RIASEC і шестикутної моделі Голланда

Найбільший доробок Джона Голланда і його праця, що отримала найвище визнання, стосуються теорії індивідуальних професійних особливостей і робочих оточень RIASEC. Компоненти SDS є прямими продуктами його теорії типів особистості і моделей оточення. Головна ідея теорії полягає в тому, що більшість людей піддаються опису комбінацією з шести типів особистості, кожен з яких визначається певним набором інтересів, бажаних видів діяльності, переконань, здібностей, цінностей і характеристик. Головна ідея актуальна і сьогодні, однак з моменту першої публікації теорію було неодноразово переглянуто. Одним з найцікавіших удосконалень став розвиток номенклатури для опису шести типів особистості: реалістичного (R, Realistic), дослідницького (I, Investigative), художнього (A, Artistic), соціального (S, Social), підприємницького (Е, Enterprising) та конвенціонального (C, Conventional), — яку називають теорією RIASEC, і використання шестикутника як моделі для визначення ступеня відповідності й узгодженості типів.

SDS вимірює ступінь відповідності людини кожному з типів особистості. Визначення трьох типів, яким людина відповідає найбільше, дає трилітерний Підсумковий код, який зменшує проблеми категоризації і відображає складність особистості цієї людини. Людина використовує цей код для визначення професій (чи робочих оточень), що вдовольнять її.

У 2011-му було створено повну формальну бібліографію, до якої увійшли 1973 пов’язані з теорією Голланда записи та випадки її застосування. Бібліографія містить посилання на видану з 1953 року професійну літературу, що стосується теорії Голланда, SDS та решти заснованих на здобутках досліджень Голланда. Робота над цією бібліографією засвідчила, що теорія Голланда і типологія RIASEC і досі переважають у дослідженнях і практиці профорієнтаційного консультування. Впродовж 2007–2010 років з’являлося понад 70 записів щодо теорії Голланда на рік, у 2009-му їх було 85 (Holland Bibliography, 2012).

Типологія Голланда RAISEC — найбільш використовувана модель для організації інструментів оцінювання професійних інтересів (Gottfredson & Holland, 1996). Як зазначали Рейман і Атанасов (1999), «можна стверджувати, що жодна теорія професійного розвитку не мала такого великого впливу на практику й освіту в галузі профорієнтаційного консультування, як теорія Голланда» (ст. 114). Поза тим, теорія Голланда стала визначальною для ідей найцікавіших інвентарів (Savikas, 1999) та використовується у приблизно 50 різних системах надання інформації щодо професійного розвитку (McDaniel & Snell, 1999; Savikas, 1999).

Пройти тестування